Фашизм і нацизм: в чому різниця?

Чим фашизм відрізняється від нацизму, що в них спільного і чому ці слова не є синонімами — коротко й по суті.
У побутовій мові «фашизмом» часто називають будь-яку диктатуру, а нацистів — фашистами. Історики й політологи розрізняють ці поняття: фашизм виник в Італії, націонал-соціалізм (нацизм) — у Німеччині, і в них різні опори — держава в одному випадку й раса в іншому.
Фашизм і нацизм: визначення
Фашизм — ультранаціоналістична авторитарна ідеологія й політичний рух, що постав в Італії після Першої світової війни. Його засновник — Беніто Муссоліні; сама назва походить від італійського fascio — «пучок», «зв'язка», «союз». Ключові риси: культ держави й вождя, однопартійна диктатура, придушення опозиції та профспілок, мілітаризм, відкидання ліберальної демократії.
Націонал-соціалізм (нацизм) — офіційна ідеологія НСДАП і нацистської Німеччини 1933–1945 років. Він переймає в італійського фашизму низку рис — вождізм, однопартійність, мілітаризм, культ сили, — але додає те, чого в Муссоліні на початку не було: расову теорію та антисемітизм як стрижень усієї політики. Саме з цього стрижня виросли Голокост і масові вбивства ромів, слов'ян, людей з інвалідністю та інших груп.
Ці режими не «пом'якшені версії» один одного і не синоніми. Обидва — тоталітарні: вони знищували політичних опонентів, скасовували свободу слова й підпорядковували людину державі чи «расі».
Спільність та відмінність фашизму і нацизму
Що спільного:
- ультранаціоналізм і культ «відродження нації»;
- вождізм: влада зосереджена в руках лідера, рішення не обговорюються;
- однопартійна система, заборона опозиції, цензура, репресії;
- мілітаризм і агресивна зовнішня політика;
- ворожість до ліберальної демократії, парламентаризму та прав людини.
У чому різниця:
| Ознака | Фашизм (Італія) | Націонал-соціалізм (Німеччина) |
|---|---|---|
| Головна опора | Держава: «Все в державі, нічого проти держави, нічого поза державою» | Раса: держава — інструмент «расової чистоти» |
| Ставлення до нації | Нація як спільнота громадян і культури | Нація як біологічна «раса» |
| Расова політика | На старті відсутня; расові закони з'явилися в 1938 році під впливом Берліна | Стрижень ідеології від самого початку; геноцид як державна політика |
| Церква і монархія | Компроміс: монархія збережена, укладено угоду з Ватиканом | Ворожість до церкви, монархію не відновлено |
| Практика | Диктатура, репресії, колоніальні війни | Диктатура, тотальні репресії, Голокост, війна на знищення |
Одну з відмінностей добре видно за риторикою лідерів: Муссоліні говорив про державу як абсолютну цінність, а Гітлер — про «чистоту крові» й «арійську расу», яку нібито треба «очистити». Саме тому расові закони в Італії стали радше запозиченням від союзника, а в Німеччині — початком масового винищення людей.
Правовий контекст в Україні
В Україні діє Закон № 317-VIII від 9 квітня 2015 року «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Він засуджує обидва режими як злочинні, забороняє пропаганду їхньої символіки й передбачає розслідування скоєних ними злочинів. Конституційність закону підтвердив Конституційний Суд України (рішення № 9-р/2019).
Коротко
- фашизм і нацизм — споріднені, але різні ідеології;
- спільне — тоталітарна влада, вождізм, мілітаризм, знищення свободи;
- головна відмінність — у фашизмі в центрі держава, у нацизмі — раса, і саме це зробило нацизм ідеологією геноциду;
- називати нацистів «фашистами» історично неточно, хоча в побуті так говорять часто.