Як живуть жебраки в США: критерії визначення бідності американців. Бідність по-американськи: так чи погана ситуація насправді?

У даній статті ми розглянемо інформацію про жебраків в Америці.

Якщо спиратися на дані опитування, проведеного Федеральною резервною системою, майже половина (а точніше, 44%) жителів Америки стверджують, що не мають достатньо коштів для того, щоб відшкодувати збиток, понесений в результаті надзвичайної події. Звернемося до цифр, що враховує кількість бідняків в США, званим Бюро перепису населення.

Як живуть жебраки в США: критерії визначення бідності американців

Вони дають картину бідності в різних демографічних групах, враховують структуру сім'ї, вікову категорію, расову приналежність і інші моменти. Критерієм бідності є порівняння його доходів (без урахування податків) з потребами, обумовленими поняттям «поріг бідності».

• Склад сім'ї і кількість людей в ній – головний фактор для 48 ступенів порогу бідності. Іншими словами, у великій родині для кожного її члена враховуються доходи всіх, людина живе один — то і дохід вважається тільки його особистий. При цьому офіційна статистика не включають бюджети «неофіційних відносин – співжиття без укладення шлюбу, одностатеві сім'ї (навіть офіційно зареєстровані).
• Як вже сказано вище, враховуються тільки «брудні» доходи, до того, як здійснюється оподаткування. Тому з поля зору випадають допомоги, житлова допомога (наприклад, мова йде про продовольчих талонах, субсидії на житло, посібниках від роботодавця).
• Не входять у розрахунок та податкові кредити, призначені для допомоги тим, хто має низький дохід. Тобто, соціальні виплати в гаманці сім'ї не враховані.

Такий підхід до статистики обліку рівня бідності послужив причиною того, що була запропонована інша методика, що враховує дані фактори. Тому можна сказати, що визначити реальний рівень бідності досить складно. Але в середньому, враховуючи похибки, можна вивести наступні цифри:

• дохід у сумі 24 563 долара в рік – є межею для сім'ї, налічує чотири людини.
• для трьох ця сума становить 19 105 доларів.
• двох 15 569 доларів і для одного – 12 228 доларів.

Як свідчать дані статистики, близько 13% американців живуть за межею бідності. У розрізі демографії можна зазначити, що жінки-одиначки або виховують дитину без чоловіка на тлі чоловіків або подружніх пар набагато частіше підпадають під категорію бідних – таких близько третини.

• Якщо говорити про віковий ценз, то працездатними вважаються люди 18-64 років, для яких основне джерело доходів — зарплата. Від 65 років – це літнє населення, яке може розраховувати на пенсійні виплати. За статистикою літні люди живуть краще: якщо відсоток бідних серед працездатного населення 11,6%, то в категорії старшого віку він зменшується до 9,3%.
• Наявна та расова диференціація. Так, серед чорношкірих людей бідних 22%, далі йдуть латиноамериканці (19,4%), азіати складають 10,1%, серед білих таких 8,8%.
• Наявність роботи не дає гарантій того, що людина уникне злиднів, а лише передбачає меншу ймовірність. Знову ж таки, згідно зі статистичними даними, за межею бідності в США перебуває 38,4% осіб, які мають роботу.

Бідність по-американськи: так чи погана ситуація насправді?

Втім, бідність по-американськи» — поняття широке. Невблаганна статистика демонструє, що переважна більшість сімей з категорії бідняків мають автомобілі, кондиціонери, користуються мікрохвильовками і комп'ютерами з виходом в інтернет, дивляться супутникове телебачення. Не рідкісні в них і плазмові телевізори.

• Не позначається бідність американців і на харчуванні. За опитуваннями, лише близько 3-4% батьків з категорії бідняків кажуть, що їхні діти голодують. 17-18% вважають, що їх недостатнє харчування.
• 96% батьків говорять про те, що їхні діти ніколи не голодували. Це підтверджують і дослідження, які зафіксували, що діти з бідних сімей і ті, які відносяться до середнього класу, споживають приблизно однакову кількість мінералів, білків, вітамінів.
• З житлом у бідних американців також все відносно непогано. Дані статистики говорять про те, що на 25 бідняків в рік припадає один, який тимчасово втрачає житло. Менше 10% мають в якості житла причіпний будинок, практично половина будинку або таунхауси, трохи менше – квартири. До того ж, у більшості таких сімей припадає на одну людину дві і більше кімнати.
• Для порівняння: це більше, ніж має середній швед, француз чи англієць. При цьому близько 20% користується житлом, яке орендує уряд, а більше 40% орендують приміщення без підтримки держави.
• Притулки для бездомних, що містяться з допомогою держави і благодійних внесків, розраховані часом на 800 осіб. Ці люди можуть користуватися медичними послугами, займатися спортом, діти – ходити у дитячий садок, є навіть приміщення для їх тварин.

У світі все відносно, в тому числі бідність. В гучному доповіді спеціального доповідача ООН Філіпа Олстона підкреслюється, що за межею бідності перебуває близько 40 мільйонів американців. Зауважимо при цьому, що показник в 13-14% (йдеться, зрозуміло, про кількість людей, що живуть за межею бідності) об'єднує США і Росію, на цій же позначці показник бідності у Франції, а якщо говорити про країни Євросоюзу в цілому, — і того вище, 17%.

Що вважається бідністю в Америці – викладено вище. Додамо для повноти картини той факт, що близько половини тих, хто відноситься до бідних, користуються місцевої чи федеральної медичною страховкою, майже весь (90%) діти бідняків безкоштовно харчуються у школах, а для зовсім лінивих і дійсно бажають підвищити свої доходи діють спеціальні програми, що дозволяють освоїти нову професію. Причому ці програми безкоштовні.

Ще один момент: бездомні на вулицях. За статистикою бездомним у той чи інший момент свого життя ставав кожен двохсотий американець. Близько третини з них складають підлітки, майже 40% — слабка половина людства, приблизно стільки ж – інваліди. Причому це тільки офіційна статистика, яка складена за даними щодо тих, хто звертався і реєструвався у притулках.

Владі доводиться визнавати подібне явище і вирішувати цю проблему хоча б тому, що бомжі сильно спустошують бюджетів. Приміром на утримання одного арештованого бездомного в камері, його лікування, роботу копів і пр., витрачається більше 30 тисяч доларів у рік. Множимо на кількість бомжів (а воно вимірюється в кращому разі трьома мільйонами) – можна уявити, наскільки «вигідні» державі бездомні.

Відео: Як живуть люди за межею бідності в США?