Перевірка української граматики онлайн

Як пишеться «не знаю» — разом чи окремо? «Не знаю» пишемо окремо.

«Не» з дієсловами завжди пишеться окремо: не знаю, не хочу, не буду. «Не знаю» — заперечна форма дієслова «знати». Виняток — дієслова, що без «не» не вживаються (ненавидіти, нездужати).
Приклад: Я не знаю відповіді.

Як пишеться «неможливо» — разом чи окремо? Разом — «неможливо», але «не можна» завжди окремо.

«Неможливо» пишемо разом: це єдине поняття, яке замінюється синонімом без «не» (нереально, годі) — § 44, п. 2.7 Українського правопису. Окремо («не можливо») трапляється рідко: за протиставлення зі сполучником «а» або поряд зі словами «зовсім», «аж ніяк».
А ось «не можна» пишемо тільки окремо — це підсилювальне присудкове слово, яке з «не» разом не пишеться (§ 44, п. 1.7), як «не треба», «не досить», «не дуже».
Приклади: Неможливо передбачити все. — Тут не можна паркуватися.
Різниця значень: «неможливо» — немає можливості; «не можна» — заборонено.

Як пишеться «невідомо» — разом чи окремо? Зазвичай «невідомо» — разом.

«Невідомо» здебільшого пишемо разом — це присудкове слово: Мені невідомо, коли він приїде. Окремо — за протиставлення чи підсилення заперечення: не відомо, а лише припускають.
Приклад: Досі невідомо, хто автор листа.

Як пишеться «незрозуміло» — разом чи окремо? Зазвичай «незрозуміло» — разом.

«Незрозуміло» пишемо разом: за § 44 (п. 2.7) Українського правопису «не» пишемо разом із прислівниками, якщо разом вони означають єдине поняття — тут це синонім «неясно». Окремо — лише за протиставлення зі сполучником «а» або поряд зі словами «зовсім», «аж ніяк».
Приклади: Було незрозуміло, що робити далі. — Не зрозуміло, а заплутано.
Як перевірити: замінюється синонімом без «не» («неясно») — разом.

Як правильно — «будете» чи «будите»? Обидва слова існують, але означають різне.

Будете — майбутній час дієслова «бути» (2 ос. мн.): Ви будете вдома? Будите — теперішній час дієслова «будити» (розбудити): Ви щоранку будите дитину. Обирайте за змістом речення.

Як писати — «наскільки» чи «на скільки»? Залежить від значення.

Наскільки (разом) — прислівник міри та ступеня: Наскільки це важливо? На скільки (окремо) — прийменник «на» + числівник «скільки», коли йдеться про кількість: На скільки частин поділити?

Як писати — «посередині» чи «по середині»? «Посередині» — разом.

Посередині пишемо разом — це прислівник: Стіл стоїть посередині кімнати. Написання «по середині» майже не вживається (лише в рідкісних сполуках з іменником «середина»).
Приклад: Хата стояла посередині села.

Як пишеться «невиконання» — разом чи окремо? Зазвичай «невиконання» — разом.

«Невиконання» пишемо разом, коли іменник із «не» можна замінити синонімом («порушення»): невиконання умов договору. Окремо — за протиставлення: не виконання, а лише обіцянка.

Як пишеться «нелегко» — разом чи окремо? Зазвичай «нелегко» — разом.

«Нелегко» пишемо разом, коли замінюється синонімом «важко»: Це рішення далося нелегко. Окремо — за протиставлення чи підсилення: не легко, а дуже важко.

Як правильно — «невірно» чи «неправильно»? У значенні «помилково» — «неправильно».

Неправильно — коли йдеться про помилку чи невідповідність нормам: неправильна відповідь, неправильно вирішив. Невірний / невірно стосується вірності, відданості: невірний чоловік. Тож у значенні «з помилкою» правильно писати «неправильно» (разом).
Написання разом підпорядковується § 44 (п. 2.7) Українського правопису.

Що таке антоніми в українській мові? Це слова з протилежним значенням.

Антоніми — слова однієї частини мови з протилежним значенням: день — ніч, добро — зло, високий — низький, любити — ненавидіти. Бувають серед іменників, прикметників, дієслів і прислівників. Використовуються для контрасту й виразності.

Як пишеться «неважливо» — разом чи окремо? Зазвичай «неважливо» — разом.

«Неважливо» пишемо разом як присудкове слово (синонім «байдуже»): Це вже неважливо. Окремо — за протиставлення: не важливо, а другорядно.

Як писати — «теж» чи «те ж»? Залежить від значення.

Теж (разом) — прислівник або сполучник зі значенням «також»: Я теж піду. Те ж (окремо) — вказівний займенник «те» з часткою «ж»: Те ж саме він казав учора.

Слово «тюль» — якого роду в українській мові? «Тюль» — чоловічого роду.

В українській мові іменник «тюль» — чоловічого роду (на відміну від деяких інших мов): гарний тюль, білий тюль, купив тюль. Тож правильно казати «новий тюль», а не «нова тюль». Відмінюється як іменник чоловічого роду: тюлю, тюлем, на тюлі.

«В загальному» — чи ставиться кома? Зазвичай кома не потрібна.

Сполука «в загальному» не є вставним словом, тому комою зазвичай не виділяється. Радимо замінити її на природніше українське «загалом» або «зага́лом»: Загалом усе вийшло добре.

Які відмінки іменників в українській мові? В українській мові 7 відмінків.

В українській мові сім відмінків: називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на кому? на чому?) і кличний (для звертання: Іване! мамо!). Кличний відмінок — особливість української мови.

Як писати — «вцілому» чи «в цілому»? «В цілому» — окремо.

Пишемо окремо — «в цілому» (прийменник «в» + прикметник «ціле»): В цілому проєкт вдалий. Часто доречніше вжити «загалом». Написання «вцілому» разом — помилкове.

«По-перше» — чи виділяється комою? Так, «по-перше» — вставне слово.

По-перше (пишеться через дефіс) — вставне слово, що виділяється комою: По-перше, це дорого. По-друге, немає часу. Так само: по-друге, по-третє.

Чи потрібна кома після «в підсумку», «в кінцевому підсумку»? Зазвичай кома не потрібна.

Сполуки «в підсумку», «в кінцевому підсумку» здебільшого не виділяються комами — це обставини, а не вставні слова: В підсумку ми дійшли згоди. Кома можлива лише за особливої інтонації відокремлення.

Яке по батькові від імені Геннадій? Геннадійович і Геннадіївна.

Від імені Геннадій утворюємо Геннадійович (чол.) і Геннадіївна (жін.). Форма «Геннадієвич» — неправильна: у чоловічих іменах по батькові після приголосних пишемо суфікс -ович.

Як пишеться «спочатку» — разом чи окремо? Прислівник «спочатку» — разом.

Спочатку (разом) — прислівник часу зі значенням «спершу»: Спочатку подумай, потім кажи. З початку (окремо) — прийменник «з» + іменник: з початку року, з початку книжки.

«Мабуть» — чи виділяється комою? Так, «мабуть» — вставне слово.

Мабуть — вставне слово (виражає припущення), тому виділяється комами: Він, мабуть, спізниться. Мабуть, піде дощ. На початку чи в кінці речення відокремлюється однією комою.

Як пишеться «неправда» — разом чи окремо? Зазвичай «неправда» — разом.

«Неправда» пишемо разом, коли це іменник зі значенням «брехня»: Це чиста неправда. Окремо — за протиставлення: не правда, а вигадка.

«Разом з тим» — чи виділяється комами? Здебільшого так.

Сполука «разом з тим» у значенні «водночас» зазвичай виділяється комами як вставна: Це складно; разом з тим, цілком реально. Якщо ж «разом» — обставина способу дії, кома не потрібна: Вони прийшли разом з тим хлопцем.

Як пишеться «ніде» — разом чи окремо? «Ніде» — разом.

Заперечні прислівники з ні- пишемо разом: ніде, ніколи, нікуди, нізащо. Окремо — лише коли між «ні» та словом є прийменник: ні в кого, ні до чого.
Приклад: Його ніде не було.

Чи пишеться м'який знак після шиплячих? Ні, після шиплячих ь не пишемо.

Після шиплячих ж, ч, ш, щ м'який знак не пишеться: ніч, піч, річ, ключ, товариш, борщ. Це стосується іменників, прислівників і дієслів (ріжте, мажте).

«У результаті» — чи потрібна кома? Зазвичай кома не потрібна.

Сполука «у результаті» — це прийменникова обставина, вона здебільшого не виділяється комою: У результаті переговорів підписали угоду. Кома можлива лише за додаткового відокремлення уточнення.

Як правильно — «брав участь» чи «участі»? «Брати участь», але «не брав участі».

Стала сполука — «брати участь» (знахідний відмінок): Він брав участь у конкурсі. За заперечення вживаємо родовий відмінок: «не брав участі»: Я не брав участі в цьому.

Як правильно — «одягнути» чи «надіти»? Одягають когось, надівають щось.

Одягати (одягнути) — кого/себе: одягнути дитину, одягнутися тепло. Надівати (надіти) — що на що: надіти шапку, надіти окуляри. Тобто одягають людину, а надівають річ. В українській також уживають «вдягати».

Ініціали пишуть до чи після прізвища? Залежить від типу тексту.

У звичайному тексті ініціали ставлять перед прізвищем: Т. Г. Шевченко. У списках і документах (алфавітний порядок) — після прізвища: Шевченко Т. Г. Між ініціалами й прізвищем ставлять нерозривний пробіл.

Коли пишеться м'який знак у числівниках? У кінці — так, у середині деяких — ні.

М'який знак пишемо в кінці числівників: п'ять, шість, дев'ять, десять, п'ятдесят. У складних числівниках на -дцять, -десят у середині ь не пишемо: п'ятнадцять, шістдесят.

Як правильно — «ти́сяч» чи «тисяч»: наголос і правопис? Форма родового множини — «тисяч».

Родовий відмінок множини — «тисяч» (без закінчення): п'ять тисяч гривень, кілька тисяч людей. Наголос падає на перший склад — ти́сяч. Форма «тисячей» — ненормативна.

«Практично», «фактично» — чи ставиться кома? Зазвичай ні.

Слова «практично» і «фактично» найчастіше є обставинами і комами не виділяються: Роботу практично завершено. Виділяти комами варто лише тоді, коли вони вжиті як вставні (виражають оцінку вірогідності), що трапляється рідко.

Яке по батькові від імені Сава? Савич і Савівна.

Від імені Сава утворюємо Савич (чол.) і Савівна (жін.); паралельна чоловіча форма — Савович. Приклади: Іван Савич, Олена Савівна.

Як відмінюється ім'я Данило за відмінками? Данило — Данила — Данилові…

Наз. Данило, род. Данила, дав. Данилові (Данилу), знах. Данила, оруд. Данилом, місц. (на) Данилові (Данилі), клич. Даниле. Приклад: Подарунок для Данила; зателефонував Данилові.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 1 — імʼя названо, с. 144; відмінювання за взірцем «Дмитро», ч. 3, с. 146

«У зв'язку» — разом чи окремо? «У зв'язку» — окремо.

Прийменникова сполука «у зв'язку (з)» пишеться окремо: У зв'язку з ремонтом магазин зачинено. Іменник «зв'язок» тут стоїть у місцевому відмінку після прийменника «у».

Коли пишеться розділовий м'який знак і апостроф? В українській замість твердого знака — апостроф.

В українській мові немає твердого знака — його роль виконує апостроф: з'їзд, б'є, м'ясо, п'ять. Розділовий м'який знак пишемо перед я, ю, є, ї у словах на кшталт портьєра, більярд, мільйон.

Як відмінюється ім'я Євген за відмінками? Євген — Євгена — Євгенові…

Наз. Євген, род. Євгена, дав. Євгенові (Євгену), знах. Євгена, оруд. Євгеном, місц. (на) Євгенові (Євгені), клич. Євгене. Приклад: Лист від Євгена; передай Євгенові.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 3 — взірець «Олег», тверда група, с. 146

Яке перевірочне слово до слова «пішки»? Перевірне слово — «пі́ший».

У слові «пішки» ненаголошений [і] в корені перевіряємо спорідненим словом, де він під наголосом: пі́ший, пі́шо. Отже, пишемо пішки через «і». Приклад: Ми йшли пішки.

Як відмінюється ім'я Ксенія за відмінками? Ксенія — Ксенії — Ксенії…

Наз. Ксенія, род. Ксенії, дав. Ксенії, знах. Ксенію, оруд. Ксенією, місц. (на) Ксенії, клич. Ксеніє. Приклад: Книжка Ксенії; звернувся до Ксенії.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 2 — взірець «Соломія», с. 144–145; кличний «Ксеню» — за § 74, ч. 1, п. 3 (с. 95), де наведені «Галю», «Лесю»: самого імені стандарт не називає

Як відрізнити префікс (приставку) від прийменника? Префікс — частина слова, прийменник — окреме слово.

Префікс пишемо разом зі словом — це його частина: прийшов, надписати. Прийменник — окреме службове слово, пишемо окремо: при дорозі, на столі. Перевірка: між прийменником і словом можна вставити ще одне слово (на високому столі), між префіксом і коренем — ні.

Як відмінюється ім'я Софія за відмінками? Софія — Софії — Софії…

Наз. Софія, род. Софії, дав. Софії, знах. Софію, оруд. Софією, місц. (на) Софії, клич. Софіє. Приклад: Подарунок Софії; лист від Софії.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 2 — взірець «Соломія» (мʼяка група), Софійка за взірцем «Ганна», с. 144–145

Що таке «ть» у дієсловах — закінчення чи суфікс? Це особове закінчення.

У дієсловах теперішнього й майбутнього часу 3-ї особи -ть (-ать, -ять, -ить) — це особове закінчення, а не суфікс: він робить, вони пишуть, читають. Закінчення змінюється за особами й числами.

Як правильно — «обожнює» чи «обажает»? Правильно — «обожнює».

Українською правильно «обожнює» (від «обожнювати»): Вона обожнює каву. Форма «обажает» — російська, в українській мові її немає.

Чим відрізняється дієприкметниковий зворот від дієприслівникового? Один означає ознаку, інший — додаткову дію.

Дієприкметниковий зворот — дієприкметник із залежними словами, означає ознаку предмета (відповідає «який?»): книжка, прочитана вчора. Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежними словами, означає додаткову дію (як?): читаючи книжку, він робив нотатки. Дієприслівниковий зворот завжди виділяється комами.

Як правильно — «почерк» чи «підчерк»? Правильно — «почерк».

Українською правильно писати «почерк» (манера письма): у нього гарний почерк. Варіанти «подчерк», «підчерк» — помилкові.

Як правильно — «тунель» чи «тонель»? Правильно — «тунель».

Нормативна форма — «тунель» (чол. рід): залізничний тунель, у тунелі. Написання «тонель» — застаріле й ненормативне.

Як правильно — «тут» чи «сдесь»? Правильно — «тут».

Українською правильно «тут» (або «отут»): Я живу тут. Слово «сдесь» — російське, в українській мові його немає. Синоніми: тут, отут, у цьому місці.

Чим відрізняється тире від дефіса? Тире — розділовий знак, дефіс — орфографічний.

Дефіс (-) — короткий, орфографічний знак усередині слів: синьо-жовтий, по-новому, хтозна-хто. Тире (—) — довге, розділовий знак між частинами речення: Київ — столиця України. Дефіс пишуть без пробілів, тире — з пробілами з обох боків.

Як відмінюється ім'я Марія за відмінками? Марія — Марії — Марії…

Наз. Марія, род. Марії, дав. Марії, знах. Марію, оруд. Марією, місц. (на) Марії, клич. Маріє. Приклад: Квіти для Марії; зустрівся з Марією.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 6 — парадигма «Марія Василівна», с. 147; кличний «Маріє» — § 74, ч. 1, п. 2, с. 95

У яких випадках ставиться тире в реченні? Між підметом і присудком, при пропуску слів, у прямій мові.

Тире ставимо: між підметом і присудком-іменником (Мова — душа народу); на місці пропущеного члена речення (Я люблю каву, а він — чай); перед узагальнювальним словом; для виділення прямої мови й реплік діалогу.

Як пишеться «небагато» — разом чи окремо? Зазвичай «небагато» — разом.

«Небагато» пишемо разом, коли замінюється синонімом «трохи», «мало»: Грошей небагато. Окремо — за протиставлення: не багато, а зовсім мало.

Як відмінюється ім'я Вікторія за відмінками? Вікторія — Вікторії — Вікторії…

Наз. Вікторія, род. Вікторії, дав. Вікторії, знах. Вікторію, оруд. Вікторією, місц. (на) Вікторії, клич. Вікторіє. Приклад: Подарунок Вікторії; лист від Вікторії.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 2 — взірець «Соломія» (мʼяка група), Віка за взірцем «Ганна», с. 144–145

Як пишеться «взяти до відома» — разом чи окремо? «До відома» — окремо.

Стала сполука «взяти (прийняти) до відома» пишеться окремо: Прошу взяти до відома. Тут «відома» — форма іменника «відомо/відом» у родовому відмінку після прийменника «до».

Чим відрізняється сполучник від сполучного слова? Сполучник — службове слово, сполучне — самостійне.

Сполучник (союз) лише поєднує частини речення й не є членом речення: і, але, що, бо. Сполучне слово — це самостійна частина мови (займенник чи прислівник: який, хто, де, коли), яка поєднує частини й водночас є членом підрядного речення. Перевірка: сполучне слово можна замінити самостійним словом, сполучник — ні.

Як відмінюється ім'я Лідія за відмінками? Лідія — Лідії — Лідії…

Наз. Лідія, род. Лідії, дав. Лідії, знах. Лідію, оруд. Лідією, місц. (на) Лідії, клич. Лідіє. Приклад: Книжка Лідії; звернувся до Лідії.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 2 — взірець «Соломія» (мʼяка група), Ліда за взірцем «Ганна», с. 144–145

Як правильно — «приймете» чи «прийміть»? Різні форми: майбутній час і наказ.

Приймете — майбутній час (2 ос. мн.): Ви приймете рішення завтра. Прийміть — наказовий спосіб (прохання/наказ): Прийміть, будь ласка, мою пропозицію. Дієслово «приймати/прийняти».

Як відмінюється ім'я Анастасія за відмінками? Анастасія — Анастасії — Анастасії…

Наз. Анастасія, род. Анастасії, дав. Анастасії, знах. Анастасію, оруд. Анастасією, місц. (на) Анастасії, клич. Анастасіє. Приклад: Подарунок Анастасії; лист від Анастасії.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 2 — взірець «Соломія», с. 144–145; кличний «Насте» надруковано в § 74, ч. 1, п. 2, с. 95

Чи пишеться м'який знак у сполученнях «чк», «чн»? Ні, м'який знак не пишемо.

У сполученнях чк, чн (а також нч, лч) м'який знак не пишеться: нічка, річка, доччин, сонячний, пічний. Це стосується і зменшувальних форм: донечка, ручка.

Як правильно ставити наголоси в українських словах? Наголос в українській мові вільний і рухомий.

Наголос в українській мові вільний (може падати на будь-який склад) і рухомий (змінюється у формах слова). Типові приклади: ви́падок, вимо́ва, до́говір, кіломе́тр, нови́й, одина́дцять, украї́нський, чотирна́дцять. За сумнівів звіряйтеся з орфоепічним словником.

Чи виділяється комами «крім того»? «Крім того» на початку речення виділяють комою.

«Крім того» — вставний зворот; на початку речення після нього ставлять кому: Крім того, він запізнився. У середині речення виділяють комами з обох боків: Він, крім того, помилився. Так само поводяться вставні «до того ж», «між іншим», «зокрема», «у зв'язку з цим».

Як писати «не» з прислівниками — разом чи окремо? Разом, якщо немає протиставлення.

«Не» з прислівниками на -о, -е пишемо разом, коли слово можна замінити синонімом без «не»: невисоко (низько), недалеко (близько). Окремо — за протиставлення зі сполучником «а» або зі словами «зовсім не», «аж ніяк не», «далеко не»: не далеко, а близько. Приклад: Живе він недалеко. Крамниця не далеко, а поруч.

«Так далі»: чи потрібна кома? Зазвичай кома не потрібна.

Перед «і так далі», «і таке інше», «тощо» кому зазвичай не ставлять, якщо вони завершують перелік однорідних членів: книжки, зошити, ручки і так далі. Кома може знадобитися вже після них — за загальними правилами (перед «але», «проте» чи на межі частин складного речення).

Що означає «аналогічно» і чи виділяється комами? «Аналогічно» — «так само, подібно»; комами не завжди.

Аналогічно — прислівник зі значенням «так само, подібним чином»: Оформіть другий документ аналогічно. Комами його виділяють лише тоді, коли воно вжите як вставне слово (виражає ставлення мовця) або приєднує уточнення; як звичайний обставинний член речення воно комами не відокремлюється. Синоніми: так само, подібно, відповідно.

Як правильно — «вінегрет» чи «венегрет»? Правильно — «вінегрет».

Пишемо вінегрет (не «венегрет») — слово походить від французького vinaigre («оцет»). Це словникове слово, написання якого треба запам'ятати. Наголос — на останній склад: вінегре́т.
Приклад: До святкового столу приготували вінегрет.

Куди падає наголос у слові «йогурт»? Нормативний наголос — «йо́гурт» (на перший склад).

За орфоепічним словником наголос у слові йо́гурт падає на перший склад. Вимова «йогу́рт» поширена в мовленні, проте словниками як нормативна не фіксується.
Приклад: На сніданок з'їв натуральний йо́гурт.

Родовий множини — «помідор» чи «помідорів»? Нормативно — «помідорів».

У родовому відмінку множини нормативна форма — помідорів (багато помідорів, кілограм помідорів). Коротка форма «помідор» у цьому значенні — розмовна. Однина: помідо́р, множина: помідо́ри, помідо́рів.
Приклад: Купили два кілограми стиглих помідорів.

Куди наголос у слові «латте» (кава) і як його писати? Наголос «ла́те» (1-й склад); нормативно — з одним «т».

Наголос падає на перший склад: ла́те. За чинним правописом і словниками нормативне написання — лате (з одним «т»), бо подвоєння приголосних у загальних запозиченнях зазвичай не зберігається. Слово незмінюване, середнього роду: смачне лате, гаряче лате. Написання «латте» поширене в кав'ярнях, але ненормативне.
Приклад: Замовив велике лате без цукру.

Як пишеться «немає» — разом чи окремо? «Немає» (у значенні «нема») пишемо разом.

Немає пишемо разом, коли це безособове дієслово зі значенням «нема, відсутнє»: У мене немає часу. Окремо — лише коли «не має» означає «не володіє, не посідає»: Він не має права цього робити.
Приклад: Сьогодні уроків немає.

Куди падає наголос у слові «базилік» (рослина)? Наголос на останній склад — «базилі́к».

У назві пряної рослини наголос падає на останній склад: базилі́к. Не плутати з омонімом іншого наголосу — бази́ліка (тип храмової споруди).
Приклад: До соусу додали свіжий базилі́к.

Куди падає наголос у слові «буряк»? В однині — «буря́к», у множині — «буряки́».

Наголос рухомий: в однині — буря́к (на другий склад), а в множині переходить на закінчення — буряки́, бурякі́в, буряка́ми.
Приклад: На городі вродив великий буря́к; зібрали повний кошик бурякі́в.

Як пишеться «неправильно» — разом чи окремо? Майже завжди разом — «неправильно».

«Неправильно» пишемо разом: за § 44 (п. 2.7) частку «не» пишемо разом із прислівниками та прикметниками, якщо разом вони означають єдине поняття — «неправильно» дорівнює «помилково». Окремо пишемо лише тоді, коли «не» заперечує ознаку: за протиставлення зі сполучником «а» або поряд зі словами «зовсім», «аж ніяк», «нітрохи».
Приклади: Ви неправильно заповнили анкету. — Розрахунок не правильно, а з двома помилками.
Як перевірити: якщо слово можна замінити синонімом без «не» («помилково») — разом; якщо в речення природно вставляється «є» («це не є правильно») — окремо.

Як пишеться «непогано» — разом чи окремо? Зазвичай «непогано» — разом.

«Непогано» пишемо разом: прислівник із «не» замінюється синонімом — добре, пристойно. Приклад: Він непогано грає на гітарі. Окремо — за протиставлення: не погано, а чудово.

Як пишеться «незручно» — разом чи окремо? Зазвичай «незручно» — разом.

«Незручно» пишемо разом — синонім ніяково, дискомфортно. Приклад: Мені незручно про це просити. Окремо — за протиставлення: не зручно, а лише звично.

Як пишеться «неактуально» — разом чи окремо? Зазвичай «неактуально» — разом.

«Неактуально» пишемо разом — синонім застаріло, недоречно. Приклад: Це питання вже неактуально. Окремо — за протиставлення чи підсилення заперечення: не актуально, а просто цікаво.

Як пишеться «недалеко» — разом чи окремо? Зазвичай «недалеко» — разом.

«Недалеко» пишемо разом — синонім близько, поруч. Приклад: Школа недалеко від дому. Окремо — за протиставлення (не далеко, а зовсім поруч) або зі словами зовсім, аж ніяк: аж ніяк не далеко.

Як пишеться «недоступний» — разом чи окремо? Зазвичай «недоступний» — разом.

Прикметник «недоступний» пишемо разом — синонім закритий, зачинений для входу. Приклад: Сайт тимчасово недоступний. Окремо — за протиставлення: не доступний, а платний.

Як писати — «зате» чи «за те»? Сполучник «зате» — разом; «за те» (прийменник + займенник) — окремо.

Разом пишемо сполучник «зате» = але, проте: Дорого, зате якісно. Окремо — прийменник «за» із займенником «те», коли можна поставити питання «за що?»: Дякую за те, що допоміг.
Перевірка: якщо «зате» заміняється на «але» — пишемо разом.

Як правильно — «незважаючи на» чи «не дивлячись на»? Правильно «незважаючи на» (разом); «не дивлячись на» — калька.

Прийменник «незважаючи на» пишемо разом і вживаємо у значенні всупереч: Незважаючи на дощ, ми пішли. Форма «не дивлячись на» у цьому значенні — калька з російської; «не дивлячись» доречне лише буквально, про погляд: Він відповів, не дивлячись мені в очі.
Синоніми: попри, всупереч.

Як пишеться «на увазі» — разом чи окремо? Завжди окремо: «мати на увазі».

«На увазі» — це прийменник «на» з іменником «увага», тому пишемо окремо: Що ти маєш на увазі? Написання «навазі» — помилка.
Не плутайте з прийменником «з огляду на», який передає значення «зважаючи на обставини»: З огляду на обставини зустріч перенесли.

Як пишеться «по-різному» — через дефіс чи окремо? Через дефіс: по-різному.

Прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -ому, -єму, -и, пишемо через дефіс: по-різному, по-новому, по-українськи, по-моєму. Приклад: Кожен зрозумів це по-різному.
Окремо («по різному») пишемо лише прийменник із прикметником у прямому значенні: ішли по різному ґрунту.

Як пишеться «згодом» — разом чи окремо? Разом: згодом.

«Згодом» — прислівник, пишемо разом, наголос на першому складі: зго́дом = пізніше, через деякий час. Приклад: Згодом усе з’ясувалося. Написання «з годом» — помилка.

Як правильно — «попкорн», «поп-корн» чи «попкорм»? Правильно: попкорн (одним словом).

Українською пишемо попкорн — одним словом, без дефіса (англ. popcorn). Варіанти «поп-корн», «попкорм» — помилкові. Приклад: Купили попкорн у кінотеатрі.
Український відповідник — повітряна кукурудза.

Як пишеться «целофан» — з однією чи двома «л»? З однією «л»: целофан.

Українською пишемо целофан — з однією «л». У загальних назвах іншомовного походження подвоєння приголосних здебільшого не зберігається (пор. рос. «целлофан»). Приклад: Загорніть букет у целофан.
Так само без подвоєння: каса — виняток, а група, клас, сума — за правилом.

Як пишеться «грамотний» — з однією чи двома «м»? З однією «м»: грамота, грамотний, граматика.

В українській мові пишемо одну «м»: грамота, грамотний, грамотність, грамотно, граматика. Подвоєння «мм» — вплив російського написання «грамматика». Приклад: Це грамотно складений документ.

Як правильно — «матрац» чи «матрас»? Нормативне — матрац.

Літературна норма — матрац (від нім. Matratze); «матрас» — розмовний варіант, поширений під впливом російської. Відмінюємо: матрац, матраца, матрацу, матрацом, на матраці. Приклад: Ліжко з ортопедичним матрацом.

Як правильно — «фортепіано» чи «фортеп’яно»? Нормативне — фортепіано.

Пишемо фортепіано (від італ. fortepiano). Слово невідмінюване, середнього роду: грати на фортепіано, старе фортепіано, звук фортепіано. Варіант «фортеп’яно» словники подають як застарілий.

Як правильно — «міряти» чи «мірити», як відмінювати? Нормативне — міряти: я міряю, ти міряєш.

Літературна форма — міряти. Дієвідмінювання (I дієвідміна): я міряю, ти міряєш, він міряє, ми міряємо, ви міряєте, вони міряють; наказовий спосіб — міряй, міряйте. Приклад: Не міряй усіх на свій аршин.

Як правильно — «жуйка» чи «жвачка»? Правильно: жуйка (жувальна гумка).

Українською — жуйка або повна назва жувальна гумка. Слово «жвачка» — калька з російської, у літературній мові не вживається. Приклад: Не жуй жуйку на уроці.
«Жуйка» також означає їжу, яку відригують жуйні тварини: корова жує жуйку.

Як правильно — «совок» чи «савок»? Правильно: совок.

Пишемо совок — слово споріднене з совати, у корені голосний «о». Написання «савок» — помилка. Наголос на другому складі: сово́к. Приклад: Замети сміття на совок.

Як пишеться «пенал» і куди падає наголос? Пенал, з «е», наголос на другому складі: пена́л.

Пишемо пенал (від лат. penna — «перо»), наголос пена́л. Це словникове слово: перевірити ненаголошений «е» іншим словом не можна, написання треба запам’ятати. Приклад: Поклади олівці в пенал.

Як правильно — «курча» чи «курчата», як відмінювати? Однина — курча, множина — курчата.

«Курча» — іменник середнього роду IV відміни; у непрямих відмінках з’являється суфікс -ат-: курча, курчати, курчаті, курча, курчам, на курчаті; множина — курчата, курчат, курчатам, курчатами. Так само: теля — телята, каченя — каченята. Приклад: Квочка водить курчат.

Яке перевірочне слово до слова «чарівний»? Перевіряємо словом «ча́ри».

Корінь слова чарівний — чар-, тому перевірне слово — ча́ри (також чарівни́к, чарува́ти). Пишемо «чарівний», а не «черівний». Приклад: Це був чарівний вечір.
Синоніми: чудовий, звабливий, казковий, дивовижний.

Куди падає наголос у слові «торти»? На перший склад: то́рти, то́ртів.

У всіх формах наголос лишається на основі: торт — то́рта — то́ртові — то́ртом; множина — то́рти, то́ртів, то́ртам, то́ртами, на то́ртах. Наголос «торти́» — помилка. Приклад: У вітрині свіжі то́рти.

Чи є в українській мові твердий знак (ъ)? Ні. Його роль виконує апостроф.

В українському алфавіті немає твердого знака (ъ) — роздільну вимову позначає апостроф: після б, п, в, м, ф, р та після префіксів на приголосний перед я, ю, є, ї: п’ять, м’ясо, в’язати, з’їзд, під’їзд, роз’яснити. Приклад: рос. «подъезд» → укр. під’їзд.
Рос. «подъюбник» українською — нижня спідниця.

Як відрізнити істоту від неістоти (живий чи неживий іменник)? Істоти відповідають на питання «хто?», неістоти — «що?».

Іменники-істоти відповідають на питання хто? — люди й тварини: учень, кіт, лікар. Іменники-неістоти — на питання що?: стіл, дощ, місто.
Граматична перевірка: в істот чоловічого роду знахідний відмінок збігається з родовим (бачу учня — немає учня), у неістот — з називним (бачу стіл — це стіл).
Увага: лялька, мрець, туз граматично поводяться як істоти, а збірні народ, зграя — як неістоти.

Коли пишемо префікс пре-, коли при-, а коли прі-? Пре- = «дуже», при- = наближення, прі- лише у трьох словах.

Пре- — коли можна замінити словом «дуже»: прекрасний, премудрий, презлий, предобрий.
При- — наближення, приєднання, неповна дія: прибігти, прикрутити, присісти, приморозок.
Прі- — лише у словах прізвище, прізвисько, прірва.
Запам’ятайте також: презирство, преподобний (пре-) та природа, приятель, привабливий (при-).

Як зробити звуко-буквений розбір слова «тюльпан»? 7 букв, 6 звуків, 2 склади: тюль-па́н.

Тюльпан — 7 букв, 6 звуків: [т’у л’ п а н]. Буква «ю» після приголосного позначає звук [у] і м’якість попереднього [т’]; «ь» власного звука не позначає.
Склади: тюль-па́н, наголос на другому складі; переносимо тюль-пан.
Морфологічно: іменник, загальна назва, неістота, чоловічий рід, II відміна, тверда група.

Який корінь у словах «мураха», «мурашка», «мурашник»? Корінь мурах- / мураш- (чергування х // ш).

Мураха: корінь мурах-, закінчення -а. Мурашка: корінь мураш-, суфікс -к-, закінчення -а. Мурашник: корінь мураш-, суфікс -ник, нульове закінчення.
У корені відбувається чергування приголосних х // ш перед суфіксами. Спільнокореневі: мурашиний, мурашня.

Слово «гойдалки» — множина чи однина, якого роду? Це множинний іменник; роду не має.

«Гойдалки» у значенні конструкції для гойдання вживають як іменник множини (як ножиці, двері, окуляри, сани), тому роду він не має. Відмінювання: гойдалки, гойдалок, гойдалкам, гойдалки, гойдалками, на гойдалках.
Про одну підвісну дошку кажуть гойдалка — тоді це звичайний іменник жіночого роду I відміни.

Як відмінюється жіноче ім’я Любов за відмінками? Любов, Любові, Любові, Любов, Любов’ю, (на) Любові.

Ім’я Любов належить до III відміни (як ніч, радість):
Н. Любо́в · Р. Любо́ві · Д. Любо́ві · З. Любо́в · О. Любо́в’ю · М. (на) Любо́ві · Кл. Любо́ве!
В орудному відмінку — з апострофом: Любов’ю. Форми «Любови», «Любов’ї» — ненормативні.
Загальна назва «любов» відмінюється так само: немає любові, з любов’ю.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 4 — парадигма наведена для самого імені «Любов», с. 146–147

Як відмінюється ім’я Юлія за відмінками? Юлія, Юлії, Юлії, Юлію, Юлією, (на) Юлії, Юліє!

Ім’я Юлія — I відміна, м’яка група:
Н. Юлія · Р. Юлії · Д. Юлії · З. Юлію · О. Юлією · М. (на) Юлії · Кл. Юліє!
Отже, грамоту чи лист вручають Юлії (давальний відмінок) — у родовому й давальному однакове закінчення -ї.

Джерело: Український правопис (2026), § 143, ч. 1 — імʼя названо, с. 144; відмінювання за взірцем «Соломія», ч. 2, с. 144–145

Яке по батькові від імені Лука? Лукич — для сина, Луківна — для доньки.

Від імені Лука утворюємо: чоловіче по батькові — Лукич, жіноче — Луківна. Приклади: Іван Лукич, Марія Луківна.
Повна форма імені — Лука (не «Лук»); відмінюється за I відміною: Луки, Луці, Луку, Лукою, на Луці.

«Таким чином» — виділяється комами чи ні? Як вставне слово — комами; як обставина «у такий спосіб» — ні.

Виділяємо комами, коли «таким чином» = отже, тож (вставне слово, підсумок): Таким чином, ми досягли мети.
Не виділяємо, коли це обставина способу дії = у такий спосіб: Саме таким чином він вирішив проблему.
Перевірка: якщо слово можна прибрати без втрати змісту — воно вставне, ставимо коми. Українськіші відповідники вставного значення — отже, тому.

«До того ж» — виділяється комами? Ні. Це сполучник: кома перед ним, після — ні.

«До того ж» — приєднувальний сполучник, а не вставне слово, тому комами з двох боків його не виділяють. Кома ставиться перед ним, бо він приєднує нову частину: Він досвідчений фахівець, до того ж чудовий оповідач.
Помилка: «Він досвідчений, до того ж, чудовий оповідач».

«В іншому випадку» — виділяється комою? Ні, комами не виділяється.

«В іншому випадку» — обставина, а не вставна конструкція, тому комами не виділяється: Поспішіть — в іншому випадку квитків не буде.
Це напівкалька з російської; природніше українською — інакше, у противному разі: Поспішіть, інакше квитків не буде.

«Тим паче», «тим більше що» — чи потрібна кома? Кому ставимо перед сполучником, а не всередині нього.

«Тим більше що» / «тим паче що» — складений підрядний сполучник. Кома ставиться перед усім сполучником: Варто піти, тим більше що погода гарна. Розривати його комою («тим більше, що») не обов’язково.
Коли «тим паче» вжите як підсилювальна частка без «що», кома перед ним теж потрібна: Я не поїду, тим паче сам. Пишемо окремо — «тим паче».

«Причому» — виділяється комою? Кома перед «причому», після — ні.

«Причому» — приєднувальний сполучник (= до того ж, і при цьому). Кома ставиться перед ним: Він усе зробив, причому дуже швидко. Комами з двох боків не виділяється.
Не плутайте з «при чому» (прийменник + займенник), яке пишемо окремо: А я тут при чому?

«Виходячи з» — виділяється комами? Як дієприслівниковий зворот — так; як прийменник — ні.

Виділяємо комами, коли це дієприслівниковий зворот із реальною дією «виходити»: Виходячи з будинку, він зачинив двері.
Не виділяємо, коли «виходячи з» вказує на підставу (= з огляду на, на підставі): Рішення ухвалили виходячи з обставин.
У діловому тексті природніше — на підставі, з огляду на.

«В крайньому випадку» — виділяється комами? Ні. Українською краще — «у крайньому разі».

Ця сполука — обставина, комами не виділяється: У крайньому разі поїдемо потягом.
«В крайньому випадку» — калька з рос. «в крайнем случае»; нормативні відповідники — у крайньому разі, щонайбільше, як виняток. Слово «випадок» доречне, коли йдеться про подію: стався випадок на дорозі.

«У цьому зв’язку» — як правильно і чи потрібна кома? Комами не виділяється; краще — «у зв’язку з цим».

Сполука не є вставною, тому комами не виділяється. Проте «у цьому зв’язку» — калька з рос. «в этой связи»; нормативно — у зв’язку з цим, тому, через це: У зв’язку з цим засідання перенесли.
Пишемо з апострофом: зв’язок, зв’язку, у зв’язку.

«Звичайно», «однак», «у першу чергу» — де ставити коми? «Звичайно» — вставне (коми); «однак» — залежно від позиції; «у першу чергу» — без ком.

Звичайно у значенні авжеж, безперечно — вставне слово, виділяється комами: Звичайно, я допоможу. У значенні як завжди — обставина, ком немає: Він звичайно приходить о восьмій.
Однак на початку речення чи частини — сполучник (= але), кома після нього не ставиться: Однак ми не здалися. У середині речення як вставне — виділяється комами: Ми, однак, не здалися.
У першу чергу — обставина, комами не виділяється; українськіше — насамперед, передусім.

Слово «часто» — вставне чи ні, чи виділяється комами? Ні. «Часто» — прислівник, комами не виділяється.

«Часто» — прислівник часу (відповідає на питання як часто?), а не вставне слово, тому комами не виділяється: Він часто телефонує ввечері. Пишемо одним словом.
Кома поряд можлива лише з інших причин — наприклад, перед підрядною частиною: Часто буває так, що план змінюється.

Чи відмінюються прізвища на -ко, -енко? Так — чоловічі відмінюються, жіночі ні.

Чоловічі прізвища на -ко, -енко відмінюються як іменники: Шевченко — Шевченка, Шевченкові, Шевченком, (на) Шевченкові, Шевченку! Жіночі прізвища на -ко не відмінюються: Марія Шевченко — Марії Шевченко.
В українській мові сім відмінків: до звичних шести додається кличний, і в звертанні його вживають: Оле́ксію Петровичу!
Докладні таблиці відмінювання прізвищ, імен, по батькові та повного ПІБ — у статті Правильне відмінювання прізвища, імені та по батькові. Правило: «Український правопис» (2019), § 142–143.

Як пишеться «нелегко» — разом чи окремо? Зазвичай «нелегко» — разом.

«Нелегко» пишемо разом, коли слово можна замінити синонімом без «не» — важко (§ 44, п. 2.7 Українського правопису). Окремо — за протиставлення зі сполучником «а» або поряд зі словами «зовсім», «аж ніяк», «нітрохи».
Приклади: Це рішення далося нелегко. — Не легко, а через силу.
Те саме правило працює для «недовго», «недалеко», «нешвидко».

Як відрізнити просте речення від складного — і де ставити кому? Складне має дві частини й більше; між ними — кома.

Складне речення складається з двох і більше частин (у правописі вони названі предикативними). Кому між ними ставимо в трьох випадках.
1. Безсполучникове складне — частини йдуть переліком: Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко).
2. Складносурядне — частини поєднані сурядним сполучником: Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко).
3. Складнопідрядне — підрядну частину відокремлюємо комою з одного боку, а якщо вона стоїть усередині головної — з обох: І той любов’ю повниться до світу, Хто рідну землю має під собою… (М. Вінграновський).
Виняток, на якому плутаються найчастіше: перед одиничними і (й), та (= і), а також або, чи кому не ставимо, якщо обидві частини мають спільний другорядний член або спільне вставне слово: На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Л. Смілянський).

Джерело: Український правопис (2026), § 158, ч. 2 — кома у складному реченні, с. 184–186; виняток — примітка 2, с. 185; термін «предикативні частини» — § 159, ч. 1, с. 188